Хронічний атрофічний гастрит – це хронічний запальний процес слизової оболонки шлунку з розвитком атрофії та виникненням порушень функцій шлунку, зміни процесу травлення, розвиток дефіцитних станів (Залізодефіцитної, В12- дефіцитної анемії).
Найчастішими етіологічними факторами атрофічного гастриту визнано інфекцію Н. pylori та аутоімунний чинник (утворення антитіл до власних парієтальних клітин шлунку та внутрішнього фактору Касла).
Провідними симптомом атрофічного гастриту є диспепсія у вигляді погіршення апетиту, відрижки повітрям, неприємного присмаку\ гіркоти у роті, важкості після їжі, відчуття переповнення у шлунку, нудоти.
Лікування атрофічного гастриту буде складатись з етіологічного лікування- залежно від причини виникнення гастриту (наприклад, антихелікобактерна терапія при виявленні бактерії Н. pylori), корекції дефіцитних станів (за потреби- при дефіциті заліза або В12), а також з модифікації способу життя- зміни режиму харчування, виключення продуктів харчування, які при споживанні можуть погіршувати перебіг захворювання.
У цьому Вам допоможе Консультація лікаря- гастроентеролога з лікувальним протоколом харчуванням, яка включає в себе:
– консультацію лікаря-гастроентеролога з аналізом Ваших скарг, анамнезу, виконання загального огляду, інтерпретацію результатів аналізів, призначення медикаментозного лікування (за потреби);
– надання рекомендацій щодо підтримки режиму харчування, водного балансу, фізичної активності;
– надання рекомендацій щодо вибору продуктів та різних варіантів їх кулінарної обробки;
– перелік продуктів харчування, які слід включити та виключити з щоденного раціону пацієнта, а також орієнтовне меню на 5 днів;
– надання відповідей на запитання щодо урізноманітнення раціону за рахунок широкого асортименту продуктів харчування.
Після завершення консультації гастроентерологом також надається підтримка по індивідуальному раціону харчування впродовж 7 днів, якщо виникають додаткові запитання, які стосуються лікувального протоколу.
Лікувальний протокол харчування підвищує ефективність різних способів лікування, знижуючи при цьому ризик повторного виникнення симптомів та подовжуючи тривалість ремісії захворювання.